Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
МІ́СЦЕ (простір, зайнятий або який може бути зайнятий кимсь, чимсь), МІСЦИ́НА (МІСТИ́НА) розм. Недалечко од того місця, де вони стояли, валялась стара ... смотреть
МІСЦИ́НА, и, ж., розм.Те саме, що мі́сце 1, 2.Пошукаю, чи лишилась хоч одна місцина, Де б було не знати лапи Крамарського сина (М. Старицький);З Щавниц... смотреть
-и, ж., розм. Те саме, що місце 1), 2).
[miscyna]ж.mieścina
Місти́на і частіше місци́на, -нимісци́на, -ни, -ні; -ци́ни, -ци́н
імен. жін. роду
-и, ж. , розм. Те саме, що місце 1), 2).
разг. место, местечко (поменьше); местность