МІРКУВАТИ

міркува́ти дієслово недоконаного виду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

МІРКУВАТИСЯ →← МІРКУВАННЯ

Смотреть что такое МІРКУВАТИ в других словарях:

МІРКУВАТИ

ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА... смотреть

МІРКУВАТИ

МІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.1. Заглиблюватися думками в що-небудь; розмірковувати.От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує... смотреть

МІРКУВАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: міркувавши, міркуючи1. заглиблюватися думками в що-небудь; розмiрковувати2. думати,... смотреть

МІРКУВАТИ

Ую, -уєш. Заглиблюватися думками в щось; думати, роблячи певні висновки. Про що міркує неборак? (Л. Глібов); Йому задумалось спочити; він став міркуват... смотреть

МІРКУВАТИ

-ую, -уєш, недок. 1) Заглиблюватися думками в що-небудь; розмірковувати. 2) Думати, роблячи певні висновки; обмірковувати. 3) розм. Розуміти, усвідомл... смотреть

МІРКУВАТИ

-ую, -уєш. Заглиблюватися думками в щось; думати, роблячи певні висновки. Про що міркує неборак? (Л. Глібов); Йому задумалось спочити; він став міркувати: де його на ніч притулитися? (Панас Мирний); "Тільки котрого б нам з трьох женити?" – міркує батько (С.Васильченко).... смотреть

МІРКУВАТИ

-ую, -уєш, недок. 1》 Заглиблюватися думками в що-небудь; розмірковувати.2》 Думати, роблячи певні висновки; обмірковувати.3》 розм. Розуміти, усвідом... смотреть

МІРКУВАТИ

[mirkuwaty]дієсл.namyślać (się), rozumować

МІРКУВАТИ

【未】 思索, 思考; 沉思Я міркую, що лишуся вдома 我反复地想, 把什么东西忘在家里了

МІРКУВАТИ

To cogitate, to consider, to take into consideration, to combine, to weigh pros and cons; to reflect, to meditate

МІРКУВАТИ

МЕТИКУВАТИ, розмірковувати; думати, обмірковувати, аналізувати; ЖМ. розуміти, усвідомлювати.

МІРКУВАТИ

Думацьмеркавацьразважаць

МІРКУВАТИ

размышлять; рассуждать; толковать; (понимать, догадываться; обдумывать) соображать

МІРКУВАТИ

див. думати

МІРКУВАТИ

Міркува́ти, -ку́ю, -ку́єш, -ку́є

МІРКУВАТИ

-ую, -уєш zastanawiać się, obmyślać

МІРКУВАТИ

Tänka, grubbla

МІРКУВАТИ

Tenke, gruble

МІРКУВАТИ

Tænke, gruble

МІРКУВАТИ

думацьмеркавацьразважаць

МІРКУВАТИ

думаць меркаваць разважаць

МІРКУВАТИ

ფიქრი, განსჯა, მსჯელობა

МІРКУВАТИ

матем. рассуждать

T: 182