БІДНУВАТИЙ

біднува́тий прикметник

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

БІДНУВАТО →← БІДНОТА

Смотреть что такое БІДНУВАТИЙ в других словарях:

БІДНУВАТИЙ

НЕБАГА́ТИЙ (про людину — зі скромними достатками), БІДНУВА́ТИЙ розм., МАЛОМАЄ́ТНИЙ заст.; НЕЗАМО́ЖНИЙ, НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ (який не має достатніх засобів і... смотреть

БІДНУВАТИЙ

БІДНУВА́ТИЙ, а, е.1. Недостатньо заможний.Коней немає. Пробачте, безкінні ми, так би мовити, біднуваті люди (О. Довженко);А взагалі орендарі поки що бі... смотреть

БІДНУВАТИЙ

-а, -е. 1) Незаможний. 2) Недорогий, не пишний, не рясний.

БІДНУВАТИЙ

ад'єктивбедноватый

БІДНУВАТИЙ

-а, -е.1》 Незаможний.2》 Недорогий, не пишний, не рясний.

БІДНУВАТИЙ

див. бідний

T: 124