Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. р... смотреть
МІДЯ́К, а́, ч., розм.1. Мідна монета.Цехова каса виплатила їм ту позичку самими мідяками (І. Франко);Макар витяг з скрині хустку, розв'язав вузлик, у к... смотреть
-а, ч., розм. 1) Мідна монета. 2) тільки мн., перен., зневажл. Дрібні гроші. || Про щось дріб'язкове, другорядне.
-а, ч. , розм. 1》 Мідна монета.2》 тільки мн. , перен. , зневажл. Дрібні гроші.|| Про щось дріб'язкове, другорядне.
[midjak]ч.miedziak (монетка)
імен. чол. родурозм.медяк
розм.copper coin, copper
мідна монета; (щось маловарте) гріш, копійка; мн. МІДЯКИ, дрібні монети, дрібняки, зб. мідь.
-а m miedziak
разг. медяк
мідяк, -а