Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БІДА́РКА¹, и, ж., розм.Жін. до біда́р.Жінка бідаря і сама – бідарка (із журн.).БІДА́РКА², и, ж.Те саме, що біда́2.На своїй бідарці під'їхала до вагончи... смотреть
ДВОКО́ЛКА (візок на двох колесах), БІДА́, БІДА́РКА, БІ́ДКА розм. Уже дві години Милантій, заховавши бідарку у вибалку, чекав Настуню. Час від часу вила... смотреть
імен. жін. роду, жив.
-и, розм. Жін. до бідар.
(двоколка) біда, бідка, чортопхайка, тарадайка, (на одного) кабріолет.
-и, розм. Жін. до бідар.