Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БО́ВКНУТИ розм. (сказати що-небудь необдумано або необережно, навмання, не до ладу), БЕ́ВКНУТИ розм., БЕ́ЛЬКНУТИ розм., БО́ВТНУТИ розм., ЛЯ́ПНУТИ розм.... смотреть
ЛЯ́СКАТИ, аю, аєш, недок.1. що і по чому. Ударяти, бити долонею, чим-небудь м'яким або по м'якому, видаючи специфічні звуки.Галя, співаючи, під свій сп... смотреть
ля́пати (ля́скати, маха́ти і т. ін.) язико́м що і без додатка, зневажл. Говорити (перев. що-небудь нерозумне, недоречне, нецікаве і т. ін.); базікати. Не ляпай язиком! (Сл. Б. Грінченка); Їм що не ляпать язиком, аби ляпать. Та ще й іржуть собі! І що там вони знайшли такого смішного? (С. Васильченко); (Ліна:) Ти мені, задрипанко, дивися: перед паничами зуби не скаль і язиком не ляскай! (Я. Мамонтов); Як собака з утіхи відчуває непереможну потребу махати хвостом, так він відчував потребу махати язиком (Л. Мартович); // Витрачати час для зайвих, непотрібних розмов; займатися пустослів’ям. — Працювати треба, а не ляпати язиком (М. Зарудний); Вони тільки язиком ляскають (Сл. Б. Грінченка); — А… йди від гріха… Чого так язиком ляскати? (М. Хвильовий). цокоті́ти (цокота́ти, цо́кати) зуба́ми. Тремтіти від холоду, страху і т. ін. — Ну, вже ж для гостей напалять! — відказав пан Турковський.— А завтра будемо зубами цокотіти,— вкинула прикро Надя (Леся Українка); — Лишенько! Хоча б у двері не добивалося! — знову цокочучи зубами, прошепотіла Килина (І. Сочивець); Вскочив (Пилипко) у хату, як пуп синій, зубами цокоче (Панас Мирний); — Ой, дядьку, привид! — цокотимо зубами.— Де? — Ой на цвинтарі, там у кущах! (Нар. опов.); На зимового Миколая завжди було холодно, ми цокали зубами (В. Минко). дзвони́ти зуба́ми. Дзвоню зубами, бо мені зимно (М. Коцюбинський). ля́скати зуба́ми. Тимко, мокрий, посинілий, ляскаючи зубами, виліз на берег (Григорій Тютюнник). сікти́ зуба́ми. Їй нараз зробилося якось зимно-зимно, так що почала голосно сікти зубами (І. Франко).... смотреть
-аю, -аєш, недок. 1) перех. і по чому. Ударяти, бити долонею, чим-небудь м'яким або по м'якому, видаючи специфічні звуки. || неперех., чим об що і по ... смотреть
недок. ляскати, док. ляснутиto clap; (ударити) to slap; (батогом) to crackляскати в долоні — to clap one's handsляскати по спині — to slap (to pat, to ... смотреть
-аю, -аєш, недок. 1》 перех. і по чому. Ударяти, бити долонею, чим-небудь м'яким або по м'якому, видаючи специфічні звуки.|| неперех. , чим об що і п... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: ляскаючи1. ударяти, бити долонею, видаючи специфiчнi звуки2. (неперех.) звучати лунко, з вели... смотреть
【未】1) 拍, 拍打; (枪声等) 砰砰响, 劈啪响Ляскати в долоні 劈啪鼓掌Ляскати багогом 抽打皮鞭劈劈啪啪作响. 2)(只用完成体) 昵 消失; 落空, 破灭Все ляснуло 全完了, 全落空了
(часто) ляскотіти, (методично) виляскувати; (в долоні) плескати, р. кляскати; (зубами) клацати, цокати; (- грім) гриміти; (- постріл) лунати; (язиком) ляпати, бовкати; (батогом) цьвохати, цьвохкати; дк. ЛЯСНУТИ, Ф. піти прахом, пропасти .... смотреть
несов. - ляскати, сов. - ляснути 1) хлопать, хлопнуть; (о выстрелах; кнутом, пальцами и т.п. - обычно) щёлкать, щёлкнуть; (чем-н. мягким) шлёпать, шлёпнуть 2) (только сов.; пропасть) разг. ухнуть все ляснуло — всё ухнуло... смотреть
див. бити; гриміти; звучати; ляпати
Грукацьлопацьляскаць
(вдаряючи, утворювати різкі високі звуки) тряскати, ляпати// давати ляща.
-аю, -аєш trzaskać (drzwiami); strzelać (z bata)
грукацьлопацьляскаць
грукаць лопаць ляскаць