ЛЮТУВАТИ

лютува́ти 1 дієслово недоконаного виду виявляти хижацтво, кровожерність, злість лютува́ти 2 дієслово недоконаного виду паяти рідко

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЛЮТУВАТИСЯ →← ЛЮТУВАННЯ

Смотреть что такое ЛЮТУВАТИ в других словарях:

ЛЮТУВАТИ

БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідш... смотреть

ЛЮТУВАТИ

ЛЮТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок.1. на кого – що і без дод. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину).Як скажений звір, що боїться води... смотреть

ЛЮТУВАТИ

-ую, -уєш, недок. 1) на кого – що і без додатка. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину). || Виявляти безжальну жорстокість, нещ... смотреть

ЛЮТУВАТИ

-ую, -уєш, недок. 1》 на кого – що і без додатка. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину).|| Виявляти безжальну жорстокість, нещ... смотреть

ЛЮТУВАТИ

1) (о человеке) злиться; свирепеть, приходить в ярость; (проявлять жестокость) свирепствовать 2) (о явлениях природы, об эпидемиях, голоде) свирепствовать; бушевать, злиться (только о явлениях природы)... смотреть

ЛЮТУВАТИ

【未】1) 凶恶, 残暴2) (自然现象﹑ 疫病等) 猖獗, 肆虐

ЛЮТУВАТИ

див. вирувати; сердитися

ЛЮТУВАТИ

гніватися, ЛЮТІТИ, с. ШАЛЕНІТИ, скаженіти, о. рвати й метати.

ЛЮТУВАТИ

To rage, to fly into a rage (passion)

ЛЮТУВАТИ

Лютува́ти, -ту́ю, -ту́єш

ЛЮТУВАТИ

-ую, -уєш szaleć, srożyć się; złościć się

ЛЮТУВАТИ

техн. паять

T: 172