Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЛО́БУР, я, ч., зневажл.Бездіяльна й ледача людина.– Це ж ті бієвські лобурі, що старців по ярмарках водять! (І. Нечуй-Левицький);Чоловік, в куцім чорні... смотреть
НЕРО́БА розм. (той, хто проводить час у неробстві, веде бездіяльне життя), НЕ́РО́Б розм. рідше, БЕЗДІ́ЛЬНИК заст., ПУСТОПЛЯ́С зневажл.; ЛО́БУР зневажл.... смотреть
-я, ч., зневажл. Бездіяльна й ледача людина; лоботряс. || Уживається як лайливе слово.
імен. чол. роду, жив.лоботряс
розм.idler, lazybones, loafer, good-for-nothing
-я, ч. , зневажл. Бездіяльна й ледача людина; лоботряс.|| Уживається як лайливе слово.
[ VI, 199 ]«лобуз» [ОГ]— лобур (311) (łobuz) [MО,III]
див. бешкетник
Ло́бур, -ря, -реві, -рю! -бурі, -рів
ЛОБОТРЯС, лобас, лобуряка, вул. лоб; зб. лобурня.
разг.; = лобуряка лоботряс
лобур, -я