Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́... смотреть
ІДЕЯ (від грецьк. ιδέα - початок, основа, першообраз) - форма осягнення дійсності в думці, яка включає усвідомлення мети і способи подальшого пізнання й перетворення світу. За своєю логічною структурою І. є видом поняття. Відмінність І. від звичайного поняття полягає в тому, що вона поєднує в собі об'єктивне знання про дійсність і суб'єктивну мету, спрямовану на зміну дійсності. В історії філософії поняття "І." застосовується у різних значеннях. Демократ називав І. атоми, які він вважав першоосновою і сутністю всіх речей. У Платона І. - безтілесні сутності, що існують до речей, поза ними й незалежно від них; І. - прообрази речей, вічні і незмінні, і осягаються не чуттями, а розумом. Аристотель І. (ейдос) розумів як нематеріальну форму речі, яка з нею нерозривно зв'язана. У Середні віки І. проголошувалися божественними прообразами речей. У Новий час (XVII - XVIII ст.) на перший план висувається теоретико-пізнавальний аспект І. - розробляється вчення про І. як способи людського пізнання, ставиться питання про походження І., їх відношення до об'єктивного світу. Кант, визначивши І. як поняття розуму, відмежовує їх як від форм чуттєвості, так і від категорій розсудку; в його філософії І. розуму трансцендентальні, мають надемпіричний характер і виходять за межі всякого досвіду. У пізнанні вони можуть функціонувати тільки як необхідні поняття, для яких немає відповідного предмета в нашій чуттєвості (досвіді). Згодом нім. ідеалізм підготував ґрунт для більш динамічного розуміння І.: І. - це досконалість, якої немає в дійсності, але якщо І. буде правильною, тоді, незважаючи на всі перешкоди, вона не буде неможливою. Гегель вбачає в І. об'єктивну істину і водночас істинне буття; щось істинне лише остільки, оскільки воно є І. Найбільшу повноту і конкретність має абсолютна І., котра являє собою тотожність суб'єктивного і об'єктивного. І. є дієвим чинником у створенні раніше не існуючих форм реальності, відіграють важливу синтезуючу й евристичну роль у науці і мистецтві С. пецифічним видам діяльності відповідають своєрідні за змістом і спрямованістю І.: науковій - пізнавальні, суспільній - політичні, філософські, моральні, релігійні, художні тощо. В сукупності вони концептуально виражають картину духовного життя суспільства, наявні в ньому ідеологію і світогляд. В укр. філософії вчення про І. плідно розвивав Юркевич, поклавши в його основу "гармонію між мисленням і буттям", динамічний синтез єдності і різноманітності. Гегелівська позиція в аналізі І. відстоювалась Гогоцьким. У сучасному філософському мисленні поширеним є тлумачення І. як начала внутрішнього конструювання системних утворень.... смотреть
-ї, ж. 1) Поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу. 2) Основний принцип світогл... смотреть
Idea; (поняття) notion, concept, conceptionчудова ідея — brilliant ideaідея роману — idea (theme) of a novelідея фікс — idee fixe (фр.)ідея фікс про за... смотреть
-ї, ж. 1》 Поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу.2》 Основний принцип світогл... смотреть
рос. идея 1. Найвища форма пізнання й мислення, яка не тільки відображає об'єкт, а й спрямована на його перетворення. 2. Думка, загальне поняття про предмет чи явище. 3. Форма наукового пізнання і трактування, яка відбиває зв'язки, закономірності явищ об'єктивної дійсності і спрямована на практичне позитивне перетворення в розвитку, в тенденції. І. слугує тим феноменом, який сприяє розгортанню теоретичного синтезу в чітку орієнтовану систему. 4. Головна думка художнього, наукового, економічного або політичного твору.... смотреть
іде́я (від грец. ίδέα – початок, основа, первообраз) 1. Найвища форма пізнання й мислення, яка не тільки відображає об’єкт, а й спрямована на його перетворення. 2. Думка, загальне поняття про предмет чи явище. 3. Головна, основна думка художнього, наукового або політичного твору. 4. В ідеалістичній філософії – духовне первоначало, що становить суть та першооснову всіх речей; «божественна думка», безособовий розум.... смотреть
імен. жін. роду1. поняття, уявлення, що вiдбивають дiйснiсть у свiдомостi людини та виражають ставлення їїдонавколишнього свiту2. основний принцип свi... смотреть
ідея; ж. (гр., початок, основа, первообраз) 1. Поняття, уявлення, що відбиває дійсність у свідомості людини і виражає її ставлення до навколишнього світу. 2. Основний принцип світогляду; переконання. 3. Думка про щось, міркування з приводу чогось, погляд на щось. 4. Основна думка, яка визначає зміст твору.... смотреть
Думка, поняття, уява; філософське поняття, яке означає вічний і досконалий прообраз певної речі (Платон), прототип усіх речей в свідомості Бога (св. Ав... смотреть
[ideja]ж.idea, pomysłідея фікс — idea fix
【阴】1) 思想, 观念; 主义2) 主意, 念头2) 主题思想Ідея роману 小说的主题思想
думка, поняття, уява; філософське поняття, яке означає вічний і досконалий прообраз певної речі (Платон), прототип усіх речей в свідомості Бога (св. Авґустин), загальні основи становлення (Г.Ґ. Геґель).... смотреть
іде́я[ідейа]-йі, ор. -йеійу
Ідеї є ознакою сили і мудрості.Нові ідеї можуть породжувати тільки розумні люди.
поняття, уявлення; думка, погляд, міркування; (проєкт) задум; (суть задуму) стрижень; (твору) думка; (винаходу) засада, принцип, суть.
Іде́я, іде́ї, іде́єю; іде́ї, іде́й (гр.)
іде́я іменник жіночого роду
{іде́йа} -йі, ор. -йеійу.
Ide
Ide
Ide
-еї ż idea; pomysł
concept, idea
იდეა
идея
idea of law
concept of justice, idea of justice
Задум започаткувати духовну опіку
Задум започаткувати духовну опіку
Ідея подвійної юрисдикції
Ідея подвійної юрисдикції
рос. идея товара загальне бачення можливого товару, який фірма могла б, на її думку, запропонувати на ринку.
іде́я художня• ідея художня- гол. думка худож. твору, покладена в його основу і втілена в образночуттєвій формі. І. х. влучно охарактеризував І. Франко... смотреть