ЛАВНИК

ла́вник іменник чоловічого роду, істота член установи іст.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЛАВНИЦЬКИЙ →← ЛАВКА

Смотреть что такое ЛАВНИК в других словарях:

ЛАВНИК

ЛА́ВНИК, а, ч., іст.Член лави (див. ла́ва² 4).Серпанка був цехмістром, міським лавником і ктитором в церкві (А. Чайковський);– Якщо були б ви письменні... смотреть

ЛАВНИК

ЛАВНИК, а, м.Должностное лицо в лавничестве.Мы .. державнѣйший великий государь, царь и великий князь Петр Алексѣевич .. объявляем великаго княжества Л... смотреть

ЛАВНИК

Иванк Инк Каин Кал Кали Калин Кан Ква Квна Кил Иван Вилка Кина Клан Клин Лавник Вика Лак Ливан Линк Нива Нивка Ника Валик Вал Аник Аки Аил Авил Нил Алик Алин Алкин Анк Вак Валин Виан Налив Нал Лина Лик... смотреть

ЛАВНИК

-а, ч., іст. В Україні за середньовіччя – член міського суду.

ЛАВНИК

Начальная форма - Лавник, слово обычно не имеет множественного числа, именительный падеж, имя, множественное число, мужской род, одушевленное

ЛАВНИК

-а, ч. , іст. В Україні за середньовіччя – член міського суду.

ЛАВНИК

-а m ławnik

T: 193