КУПЧИТИ

ку́пчити дієслово недоконаного виду розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

КУПЧИТИСЯ →← КУПЧИНЦІ

Смотреть что такое КУПЧИТИ в других словарях:

КУПЧИТИ

ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ,... смотреть

КУПЧИТИ

КУ́ПЧИТИ, чу, чиш, недок., кого, що, розм.Збирати докупи; скупчувати.Цього не було б, якби були які осередки, що купчили коло себе інтелігенцію (Б. Грі... смотреть

КУПЧИТИ

-чу, -чиш, недок., перех., розм. Збирати докупи; скупчувати.

КУПЧИТИ

-чу, -чиш, недок. , перех. , розм. Збирати докупи; скупчувати.

КУПЧИТИ

разг. собирать; скоплять (постепенно); разг. скучивать (тесно на малом пространстве)

T: 130