КУМАН

кума́н 1 іменник чоловічого роду, істота представник стародавнього народу - половець іст. кума́н 2 іменник чоловічого роду куманець

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

КУМАНІВ →← КУМА

Смотреть что такое КУМАН в других словарях:

КУМАН

КУМА́Н¹, а́, ч.Вид металевого або глиняного глечика.Візьмем гроші, намисто, кунтуші хороші, ложки та срібні кумани (Сл. Б. Грінченка).КУМА́Н² див. кума... смотреть

КУМАН

половецкий хан. Упоминается в летописях под 1103 г., в связи с победой над половцами, где Куман в числе других половецких ханов погиб. ПВЛ: 184, 387;Татищев: 124,257,314.... смотреть

КУМАН

-а, ч., рідко. Те саме, що куманець.

КУМАН

кума́н, -а; р. мн. -ов (кыпчак)

КУМАН

-а, ч. , рідко.Те саме, що куманець.

T: 124