КУВІКАННЯ

куві́кання іменник середнього роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

КУВІКАТИ →← КУВІ

Смотреть что такое КУВІКАННЯ в других словарях:

КУВІКАННЯ

КУВІ́КАННЯ, я, с.Дія за знач. куві́кати і звуки, утворювані цією дією.– Я не чую скрипку тую. От що рохкання свиняче Та кувікання... – се чую (А. Кримс... смотреть

КУВІКАННЯ

-я, с. Дія за знач. кувікати та звуки, утворювані цією дією.

КУВІКАННЯ

імен. сер. роду

КУВІКАННЯ

-я, с. Дія за знач. кувікати та звуки, утворювані цією дією.

КУВІКАННЯ

Куві́кання, -ння, -нню, -нням

T: 88