КРЯЧА

кряча́ іменник середнього роду, істота розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

КРЯЧАЧИЙ →← КРЯКРЯ

Смотреть что такое КРЯЧА в других словарях:

КРЯЧА

КАЧЕНЯ́ (маля качки), КАЧА́, КРЯЧА́ розм., ВУТЯ́ діал., ВУТЕНЯ́ діал., ТА́СЯ дит.; ЧИРЯ́ (маля дикої качки). За городом качки пливуть, Каченята крячуть... смотреть

КРЯЧА

КРЯЧА́, а́ти, с., розм.Те саме, що кача́.Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще, ніж стареє (Сл. Б. Грінченка);– А чи скоро крячата вил... смотреть

КРЯЧА

-ати, с., розм. Те саме, що кача.

КРЯЧА

імен. сер. роду, жив.

КРЯЧА

-ати, с. , розм. Те саме, що кача.

T: 118