КРУТЬКО

крутько́ іменник чоловічого роду, істота розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

КРУХИНИЦЬКИЙ →← КРУТЬВЕРТЬ

Смотреть что такое КРУТЬКО в других словарях:

КРУТЬКО

НЕПОСИ́ДА розм. (непосидюча людина), НЕПОСИ́ДЬКО розм. рідше; ДЗИ́ГА розм., ВЕРТУ́Н розм., КРУТЬКО́ розм. рідше (швидка в рухах, вертлява людина); ВЕРТ... смотреть

КРУТЬКО

КРУТЬКО́, а́, ч., розм.1. Непосидюча, вертлява, занадто рухлива людина; вертун.Кожна дитина має свій особливий характер. Один може годинами сидіти та п... смотреть

КРУТЬКО

КРУТИЛИН КРУТИХИН КРУТОВ КРУТЫХ КРУТОЙ КРУТЬКО КРУТЕНЬ КРУТИНФамилия от прозвища или нецерковного имени Крутой, харктеризующим характер человека, и дру... смотреть

КРУТЬКО

-а, розм. 1) Непосидюча, вертлява, занадто рухлива людина; вертун. 2) Те саме, що крутій 1).

КРУТЬКО

імен. чол. роду, жив.

КРУТЬКО

-а, розм. 1》 Непосидюча, вертлява, занадто рухлива людина; вертун.2》 Те саме, що крутій 1).

КРУТЬКО

див. вихор; жвавий

КРУТЬКО

Крутько́, -ка́, -ко́ві; -тьки́, -кі́в

КРУТЬКО

пострибун, вертун, дзиґа, як ім. непосидющий, Р. крутій.

T: 129