КОРОМИСЛО

коро́мисло іменник середнього роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

КОРОНА →← КОРОЛЮК

Смотреть что такое КОРОМИСЛО в других словарях:

КОРОМИСЛО

КОРО́МИСЛО, а, с.1. Дерев'яна вигнута палиця із зарубками або гачками на кінцях, за допомогою якої переносять на плечах відра з водою або інші вантажі.... смотреть

КОРОМИСЛО

-а, с. 1) Дерев'яна вигнута палиця з зарубками або гачками на кінцях, якою носять на плечах відра з водою тощо. •• Симптом коромисла мед. — неодночасн... смотреть

КОРОМИСЛО

-а, с. 1》 Дерев'яна вигнута палиця з зарубками або гачками на кінцях, якою носять на плечах відра з водою тощо.Симптом коромисла мед. — неодночасніст... смотреть

КОРОМИСЛО

дим коро́мислом (стовпо́м). 1. Шум, гамір, безладдя, колотнеча. Там таку бучу зняли були (солдати) — дим коромислом! (А. Головко). 2. Уживається для підкреслення інтенсивності вияву чого-небудь. Принесли пилку, сокири, заступ, дерев’яний ящик з інструментом. Прийшов дід Хома Дягіль із своїм напарником .. — Ого, та у вас уже тут дим коромислом! — вдоволено настовбурчив на лобі вицвілі брови (Ю. Збанацький).... смотреть

КОРОМИСЛО

1) (для відер) yoke2) (терезів) beam3) тех. rocking shaft, rocker, equalizer

КОРОМИСЛО

Коро́мисло, -сла (н. р.) і коро́мисел, -сла (ч. р.); -мисла, -сел

КОРОМИСЛО

[koromysło]с.koromysło

КОРОМИСЛО

імен. сер. родукоромысло

КОРОМИСЛО

【中】1) 扁担2) 秤杆

КОРОМИСЛО

коромисло 1. військ. рушниця (ст)||кріс2. вул. простакувата дівчина (ст)

КОРОМИСЛО

див. кривий

КОРОМИСЛО

техн.; физ. балансир (в весах, машине), коромысло

КОРОМИСЛО

-а n nosidło (na wodę), koromysło

КОРОМИСЛО

Каромысел

КОРОМИСЛО

მხარიხე; მხრეული

КОРОМИСЛО

каромысел

КОРОМИСЛО

каромысел

T: 190