Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
КОРОГВА́, и́, ж.1. заст. Прапор.– А корогву принесли? – Ось вона! Є! – обізвався Мажуга і, розгорнувши, підняв (М. Коцюбинський);Увiходять одна по однi... смотреть
КОРОГВА́ (КОРОГО́В) (прикріплене до довгого держала полотнище чи бляха із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу), КОРУГВА́ (КОРУГО́В) діа... смотреть
(монгольське хоронґо)1. прапор; в Україні за козацької доби були військові, гетьманські, полкові та сотенні к.; охоронялися хорунжими (генеральним, пол... смотреть
-и, ж. 1) заст.Прапор. 2) Підрозділ у польсько-литовській армії 16-17 ст. та в козацькому війську. 3) церк. Прикріплене до довгого держака полотнище (... смотреть
-и, ж. 1》 заст. Прапор.2》 Підрозділ у польсько-литовській армії 16-17 ст. та в козацькому війську.3》 церк. Прикріплене до довгого держака полотнище... смотреть
імен. жін. роду1. військовий бойовий прапор2. підрозділ у польсько-литовській армії та в козацькому війську3. (церк.) прикріплене до довгого держака п... смотреть
корогва́[корогва]-ви, д. і м. -роугв'і, р. мн. -гоў
Корогва́ і корого́в, -гви́; корогви́, корого́в (ж. р.)
Хоругов, загін кінноти 100 200 чоловікдив. хорогва
церк.gonfalon
1) устар. знамя, флаг 2) ист. (войсковое) знамя, хоругвь 3) церк. хоругвь
див. прапор
КОРОГВА ж. смол. твер. искажен. хоругвь.
{корогва́} -ви́, д. і м. -роугві́, р. мн. -го́ў.
КОРОГОВ, ур. прапор, стяг, знамено; ц. корогов.
-и ż chorągiew, sztandar (cerkiewny)
корогва
див. хоругва