КОПИТО

копи́то́ іменник середнього роду форми з наголосом на останній склад вживаються рідко

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

КОПИТОВИЙ →← КОПИТНЯК

Смотреть что такое КОПИТО в других словарях:

КОПИТО

КОПИТО́ див. копи́то.КОПИ́ТО, а, рідше КОПИТО́, а́, с.1. Рогове утворення на кінцях пальців деяких ссавців (звичайно коня).Ой у полі жито Копитами збит... смотреть

КОПИТО

(аж) рва́ти (нога́ми (копи́тами)) зе́млю. 1. Дуже швидко йти, бігти. Антін не йде, а рве ногами землю (С. Чорнобривець); — Ждіть з перемогою! — крикнув він і оперіщив жеребця нагаєм. Той виніс його на шлях і полетів, рвучи копитами землю (Григорій Тютюнник). 2. зі словоспол. таки́й, що. Швидкий, баский (перев. про коней). — Їздять вони (пани) у таких колясках, що хитає, як у колисці, возять їх такі коні, що аж землю рвуть (Марко Вовчок). бра́ти / взя́ти з копи́та. Судити про кого-, що-небудь зопалу, не розібравшись. — А ви що тут розвели? Теж мені вояки…— А ти так дуже не бери з копита,— понизив голос Оксен, і в голосі йому зазвучала образа (Григорій Тютюнник). відки́нути / відкида́ти но́ги (вульг., жарт. копи́та, ра́тиці і т. ін.), зневажл. 1. Померти, загинути. Ори (Пархоме) і засівай лани, Коси широкі перелоги, І грошики за баштани лупи — та все одкинеш ноги! (П. Гулак-Артемовський); І розказать не можна, яка нам морока була з тією дитиною: цілісінький день і цілісіньку ніч кричить... Бідна моя жінка за ним і сама трохи ніг не відкинула (О. Стороженко); (Свирид:) Жде, мать (мабуть), не діждеться, поки дядько ноги одкидає (Григір Тютюнник); — Станеш вдумуватися (у життя) — посивієш, сухоти наживеш, раніш строку копита відкидаєш (В. Москалець); Коли хтось ловив чорта чи відьму — тож не милував їх... Чорта найчастіше запрягали в плуга, і він орав доти, поки не відкидав копита (М. Стельмах). повідкида́ти но́ги (копи́та) (про багатьох). — Тоді я одним куликом борошна вирятував три душі: і Омелянову, і твоєї матері, і твою. Інакше повідкидали б ви копита (М. Стел з копи́та (з копи́т). 1. Без підготовки, відразу робити що-небудь (рушати, їхати, бігти і т. ін.). Вийшли на двір. Сіли в бричку .. Проць верескнув. Кобили хвости — вгору, і з копита — в провулок!.. (В. Бабляк); Пувичка здвигнув ліктем, зачепивши Альошу по голові.— Ну... Починай... Пускай слину. Почекайте, він так із копита не може. Йому треба подумати (І. Микитенко). 2. тільки мн. з копи́т. П’яніючи, ставати безсилим. — Мене важко споїти. Це ваші солдатики вип’ють ковток-два — і вже з копит (П. Автомонов). ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та). Дуже досвідчений, бувалий. — Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних (енергійних), смілих, кованих на всі чотири ноги (І. Франко); Був (шеф) чоловік мудрий, бувалий .. кований остро на всі чотири копита (І. Франко). ко́ваний на всі но́ги. Давнього Густава, заведіяки (заводія) .. скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І. Франко). ко́ваний на оби́дві. Еге! Ся на обидві кована (Укр.. присл..). на своє́ копи́то, зневажл. На свій лад, по-своєму. Агент прийнявся оброблювати Шеффеля на своє копито (І. Франко); Виховала мати дочку на своє копито (З усн. мови). уда́рити з копи́та. Відразу з місця побігти, помчати з великою швидкістю (про коней). Коні вдарили з копита, і під ними задзвеніла і бризнула соком березнева земля (М. Стельмах).... смотреть

КОПИТО

КОПИ́Л (дерев'яна форма ступні людини, яку використовують при шитті взуття), КОЛО́ДКА, КОПИ́ТО розм., КОПИ́Т розм. Я бачив у шевця такий самий копил. В... смотреть

КОПИТО

копи́то (купи́то) вул. нога (м, ср, ст)|| = "ґєра"◊ би́ти копи́тами вул. швидко йти (ст): А завтра ранком, як засіріє, треба знову бити копитами поміж кулі (Лисяк) ◊ ви́тягнути копи́та знев. померти (ст): Со святими упокой. Витягнув копита. Вчора вночі на Перзенківці (Нижанківський)|| = зламатися ◊ йти́ копи́тами вул. іти (ст) ◊ натягнути копи́та = ви́тягнути копи́та (Лучук) (м, ср) ◊ натягну́ти копи́тами = ви́тягнути копи́та (ср, ст) ◊ рвону́тися з копи́та → "рвонутися" ◊ стягну́ти копи́та військ., тюр. стати струнко (ст)... смотреть

КОПИТО

Копито́. У сполуч. перелицьовувати на інше копито - перевертати на інший лад. Але о. Кисилевский пізнав, що тут нічого не вдіють, зачав сей реферат перелицьовувати на иньше копито в той спосіб, що люди повинні не лише старати ся навчити свої діти читати і писати, а повинні і старі вчити ся (Б., 1899, 36, 2)// порівн. пол. wszyscy na jedno kopyto - всі на один лад, всі одним миром мазані; укр. на своє копито - на свій лад, по-своєму (СУМ, IV, 281; ілюстр. контекст з творів І. Франка).... смотреть

КОПИТО

Кожен на своє копито натягає.Кожен робить на свій лад та користь. Копито — деревляна форма стопи, на якій роблять обув'я.Пізнати з копит, що в кім сиди... смотреть

КОПИТО

-а, рідко копито, -а, с. 1) Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців. 2) розм. Те саме, що копил 1).

КОПИТО

【中】 蹄(子)◇ З копита 立即, 马上◇ На своє копито 按自己的方式, 按自己的办法

КОПИТО

Копи́т, -та́; -пити́, -ті́в (ч. р.) і копи́то́, -та́, -ту́; -пи́та, -пи́т (н. р.)

КОПИТО

[kopyto]с.kopyto (кінське)

КОПИТО

Hoofроздвоєне копито — cloven hoofбити копитом — to hoof

КОПИТО

-а, рідко копито, -а, с. 1》 Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців.2》 розм. Те саме, що копил 1).

КОПИТО

імен. сер. родукопыто

КОПИТО

1) копыто - з копита 2) сапожн. разг. колодка на своє копито — на свой лад

КОПИТО

(-а) с., мн. копита, -ит; мол., крим.; зневажл. Ноги. БСРЖ, 278; ПСУМС, 36.

КОПИТО

-а n kopyto

КОПИТО

с.копы́то

КОПИТО

ჩლიქი

T: 153