Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХА... смотреть
КОМИ́ШНИК, а, ч., заст.Розбійник, що ховався в очеретах і комишах пониззя Дніпра.– Хіба ж ти не бачиш, звідки сей вітер віє? Се вже коїть не хто, як пр... смотреть
-а, ч. 1) Робітник, що косить і заготовляє комиш (рогіз, кугу). 2) Майстер, що укриває будинки та інші споруди комишом.
-а, ч. 1》 Робітник, що косить і заготовляє комиш (рогіз, кугу).2》 Майстер, що укриває будинки та інші споруди комишом.
комишник, -а