Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
КОЛЕСИ́ЩЕ, а, с.Збільш. до ко́лесо 1, 2.Тягнуть вони обидва старе колесище на підклад під гніздо бузькам (С. Ковалів).
-а, с. Збільш. до колесо.
імен. сер. роду
-а, с. Збільш. до колесо.
Ср iri təkər.
колесище.