Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
КОЛАБОРАЦІОНІ́СТКА, и, ж.Жін. до колабораціоні́ст; колаборантка.Після війни колабораціоністка постала перед судом (із журн.).
імен. жін. роду, жив.прост., екон.
[kołaboracjonistka]ж.kolaborantka
-и. Жін. до колабораціоніст.
-и.Жін. до колабораціоніст.