КОВБИЦЯ

ко́вбиця іменник жіночого роду діал.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

КОВБЛИК →← КОВБИК

Смотреть что такое КОВБИЦЯ в других словарях:

КОВБИЦЯ

КОЛО́ДА (стовбур зрізаного дерева, очищений від гілля), КОЛО́ДКА, БЕРВЕНО́ діал., ДЕЛИ́НА діал., КЛЬОЦ діал., КО́ВБОК діал., КОВБА́Н діал., ТРАМ (ТРЯМ)... смотреть

КОВБИЦЯ

КО́ВБИЦЯ, і, ж., діал.1. Отвір у передній частині селянської печі.У ковбиці було ще на казанів три картоплі (Я. Качура);В ковбиці, збоку, тліли жаринки... смотреть

КОВБИЦЯ

Ковби́ця:Ко́вбиця:— колода (на якій рубають дрова), пень дерева [X]— колода, на якій рубають дрова [2]— колода, на якій рубають дрова, пень дерева [30]... смотреть

КОВБИЦЯ

-і, ж., діал. 1) Отвір у передній частині селянської печі. 2) Колода, на якій рубають дрова.

КОВБИЦЯ

-і, ж. , діал. 1》 Отвір у передній частині селянської печі.2》 Колода, на якій рубають дрова.

КОВБИЦЯ

широке поліно, на якому рубають Деревяна колода на якій рубають мясо, кості. дрова і т.д.

КОВБИЦЯ

див. дровітня

T: 248