Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
КОВАЛИ́ХА, и, ж., розм.Дружина коваля.А мені, каже, розказувала про се покійна ковалиха Оксана (Г. Квітка-Основ'яненко);На ранок Давид підвівся, ледве ... смотреть
імен. жін. роду, жив.хім., екон.
-и, ж., розм. Дружина коваля.
Ковали́ха, -хи, -сі; -ли́хи, -ли́х
-и, ж. , розм. Дружина коваля.
ковалевая (ковалиха)жонка каваля
разг. кузнечиха