КНИГОЗНАВЕЦЬ

книгозна́вець іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

КНИГОЗНАВСТВО →← КНИГОЗБІРНЯ

Смотреть что такое КНИГОЗНАВЕЦЬ в других словарях:

КНИГОЗНАВЕЦЬ

КНИГОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч.Фахівець із книгознавства.У колективі університетської бібліотеки – і досвідчені, і молоді книгознавці, добрі помічники й порадни... смотреть

КНИГОЗНАВЕЦЬ

імен. чол. роду, жив.екон.книговед

КНИГОЗНАВЕЦЬ

[knyhoznawec']ч.bibliolog

КНИГОЗНАВЕЦЬ

-вця, ч. Фахівець із книгознавства.

КНИГОЗНАВЕЦЬ

-вця, ч. Фахівець із книгознавства.

КНИГОЗНАВЕЦЬ

книгознавець, -вця

КНИГОЗНАВЕЦЬ

книговед

T: 115