КИВАТИ

кива́ти дієслово недоконаного виду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

КИВАТИСЯ →← КИВАННЯ

Смотреть что такое КИВАТИ в других словарях:

КИВАТИ

КИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.1. чим і без дод. Нахиляти голову на знак вітання, згоди і т. ін.На тлі синього моря пропливає корона золотого волосся. Морсь... смотреть

КИВАТИ

КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА... смотреть

КИВАТИ

кива́ти голово́ю на кого. Засуджувати чию-небудь поведінку, не схвалювати чиїхось вчинків. І громада тебе (нечесну) осудила, Підняла, мов ледащо, на сміх. І регочеться, пальцями тиче, Головою на тебе кива (І. Манжура). покива́ти голово́ю (про багатьох). Ох, якби те сталось, щоб ви (недолюди) не вертались, Щоб там і здихали, де ви поросли! І люди б не знали, що ви за орли, і не покивали б на вас головою (Т. Шевченко). кива́ти па́льцем у чо́боті. Нишком, крадькома погрожувати кому-небудь; гудити когось, не виявляючи відкрито свого невдоволення. Останнім часом постійно критикували нашого агронома на правлінні, а він слухав і кивав пальцем у чоботі (З усн. мови). накива́ти (рідше закива́ти) / кива́ти п’я́тами. 1. куди і без додатка. Утекти, швидко виїхати куди-небудь, залишивши місце проживання. Зніметься оце чоловік, майне на вільні степи Катеринославські або Херсонські .. Багато тоді накивало п’ятами й одиноких і цілими сім’ями… (Панас Мирний); — Доповідайте, як ви там у млині порядкували..— Мусив! Бо власник того млина в Австрію п’ятами накивав, а в людей мливо кінчилось… (О. Гончар); Марнуємо час, батьку .. Коли б не довелося накивати п’ятами на ці капосні Бендери (С. Добровольський); // Швидко кинутися навтіки. Дехто вже позадкував, ховаючись за спини передніх, щоб, коли треба буде, вчасно накивати п’ятами (А. Іщук); Нічого старостам робити, мерщій за шапки та .. з хати! Закивали п’ятами, скільки видно! (Г. Квітка-Основ’яненко); Їх оборонці збили всіх до ноги, а хто встиг, кивав п’ятами (О. Ільченко). 2. звідки, від кого. Залишити місце роботи, навчання, вийти із складу чогось... смотреть

КИВАТИ

-аю, -аєш, недок. 1) неперех. Нахиляти голову на знак вітання, згоди тощо. || Хитати головою, махати рукою або рухати пальцем, подаючи який-небудь зна... смотреть

КИВАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.екон.Дієприслівникова форма: кивавши, киваючинеперех. 1. нахиляти голову на знак вiтання, згоди тощо2. рухо... смотреть

КИВАТИ

-аю, -аєш, недок. 1》 неперех. Нахиляти голову на знак вітання, згоди тощо.|| Хитати головою, махати рукою або рухати пальцем, подаючи який-небудь зн... смотреть

КИВАТИ

Кива головою, мов сухий опеньок.Весь час киває головою.Кива головою, як кобила в Спасівку.Невідомо навіщо киває головою.

КИВАТИ

【未】 点头, 颔首◇ Пальцем не кивнути 口 没出一点儿力气; 一动不动地旁观

КИВАТИ

[kywaty]дієсл.kiwać

КИВАТИ

несов. - кивати, сов. - кивнути кивать, кивнуть пальцем не кивнути — разг. палец о палец не ударить, пальцем не двинуть [не шевельнуть и т.п.]

КИВАТИ

недок. кивати, док. кивнутиto nod, to beckon

КИВАТИ

(головою) див. качати

КИВАТИ

(головою) хитати, п. ф. кив; (рукою, гіллям тощо) махати.

КИВАТИ

Кива́ти, -ва́ю, -ва́єш, -ва́є

КИВАТИ

мацати, трогати Доторкатися (рухати), рухатися

КИВАТИ

ки́вати (кі́вати) вул. дурити, обманювати (ст)

КИВАТИ

Рухати, торкатися [V]

КИВАТИ

-аю, -аєш kiwać

КИВАТИ

თავის დაქნევა

T: 124