АРАНЖУВАЛЬНИК

аранжува́льник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

АРАНЖУВАННЯ →← АРАНЖОВАНИЙ

Смотреть что такое АРАНЖУВАЛЬНИК в других словарях:

АРАНЖУВАЛЬНИК

АРАНЖУВА́ЛЬНИК, а, ч.1. муз. Той, хто здійснює аранжування (у 1 знач.).У класику української музики С. В. Заремба увійшов як талановитий аранжувальник ... смотреть

АРАНЖУВАЛЬНИК

[aranżuwal'nyk]ч.aranżer муз.

АРАНЖУВАЛЬНИК

імен. чол. роду, жив.

АРАНЖУВАЛЬНИК

-а, ч. Фахівець із аранжування.

АРАНЖУВАЛЬНИК

-а, ч. Фахівець із аранжування.

АРАНЖУВАЛЬНИК

аранжувальник, -а

T: 155