Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́Т... смотреть
зра́ни́ти завдати фізичних або душевних ран; поранити (ст): Про те ходили цілі легенди, але всі розповідали про час, заки я ще став ходити до гімназії. Раз ніби якийсь учень стрілив до нього з револьвера в фізичному кабінеті і зранив його в чоло (Гординський); Слова Дарці сильно зранили її, але Міра намагалася це приховати за змученою посмішкою (Авторка)... смотреть
[zranyty]дієсл.zranić
див. зранювати.
To cover with wounds
див. зранювати.
-ню, -ниш zranić