Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПІДКОРИ́ТИ (поставити когось у залежність від себе, силою змусити коритися своїй волі), ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ОПАНУВА́ТИ, ЗНЕВО́ЛИТИ, ПРИНЕВО́ЛИТИ, ПРИБ... смотреть
-юю, -юєш, недок., зневолити, -лю, -лиш, док., перех. 1) Позбавляти самостійності, волі; поневолювати, уярмлювати. || Підкоряючи собі, своєму впливові... смотреть
Знево́лити, знево́лювати. Те саме, що приневолити, приневолювати. З часом ті, що виступили, надумають ся, або й “дістануть сатисфакцію", і вступають знов до товариства; найшовши там з часом прихильників, зневолюють своїх противників до того, що і вони, змайоризовані при голосованю, виступають з товариства (Сімович, 1908, 515)// пол. zniewolić - 1) присилувати, примусити (до чогось), 2) підкорити.... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)мед., с.-г.Дієприслівникова форма: зневолюючипринуждатьДеепричастная форма: принуждая
-юю, -юєш, недок. , зневолити, -лю, -лиш, док. , перех. 1》 Позбавляти самостійності, волі; поневолювати, уярмлювати.|| Підкоряючи собі, своєму впливо... смотреть
[znewol'uwaty]дієсл.zniewalać