Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
біс злиза́в кого, що. Хто-небудь безслідно пропав, зник. — Сомка твого вже біс ізлизав — не бійсь, не викрутиться з запорозьких лап! (П. Куліш). бода́й (щоб) лихи́й узя́в (злиза́в, побра́в і т. ін.) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — Щоб їх (запорожців) лихий злизав із їх юродством!— каже Шрам.— Їм усе смішки! Не раз і самому Хмельницькому підносили вони гіркої (П. Куліш). і чорт лизне́ (зли́же) кого, зневажл., вульг. Хто-небудь пропаде або помре. За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику, То тут тебе лизне і чорт! (І. Котляревський); (Степан (до Гордія):) Анахтемо, замовчи, бо тут тебе і чорт злиже! (М. Кропивницький). неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл. Б. Грінченка). як (мов, нена́че і т. ін.) коро́ва язико́м злиза́ла кого, що. Хто- або що-небудь безслідно зник (зникло), пропав (пропало) і т. ін. Покарали в тресті Сагуру карбованцем. Місячну зарплату як корова язиком злизала (І. Цюпа); Коли вщухла радісна буря зустрічі з давнім другом, Ярошенко обернувся, щоб далі наступати на ворога, але отця Софронія мов корова язиком злизала (В. Речмедін); “Я погорів; Уся худібонька пропала, Неначе язиком корова ізлизала...” (Л. Глібов). як (мов, ні́би і т. ін.) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) злиза́в, жарт. 1. кого. Хтось швидко, непомітно, безслідно зник. Немовби й не було його тут. Як лизень злизав Козака (О. Ільченко); Почали у Вужачому пропадати вівці, телята, кози. Відіб’ється якесь од гурту, і як лиз його злизав (Л. Юхвід); До Стьопки,— як його лизь злизав. Що вже було Петрові та Йванові, що випустили Стьопку (Панас Мирний); Шукали, шукали Феньки — як лизь злизав! (Панас Мирний). ли́зень лизну́в. А землевпорядників лизень лизнув! (Ю. Яновський). ли́зя злиза́ла. — Нема (телиці), лизя злизала (Є. Гуцало); // Хтось згинув, пропав, щез. як ли́зом зли́же, безос. — З них аж пір’я полетить! Всю цю прокляту гітлерню як лизом злиже… (О. Гончар). 2. що. Щось безслідно зникло, перестало існувати і т. ін. Ні цурочки, ні цеглинки малої… Все мов лизень злизав (Олена Пчілка); (Лікар:) Я зварю як (мов, ні́би і т. ін.) язико́м злиза́ло кого, що, жарт. Хтось або щось швидко, непомітно чи безслідно зник (зникло). Рік, другий — і хатку, повітку, бичків та кобилу як язиком злизало (Л. Яновська); Баба обійшла всі чотири кімнати, заглянула навіть у комору, але піч мов язиком злизало (В. Бабляк).... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: злизавшислизатьДеепричастная форма: слизав
злиза́ти[злиезатие]-иежу, -ижеиш; нак. -жи, -ж'іт'
недок. злизувати, док. злизатиto lick off
див. злизувати.
【完】 见 злизувати
{злиеза́тие} -иежу́, -и́жеиш; нак. -жи́, -жі́т.
див. злизувати.
сов. от злизувати