ЗВОНПИТИ

зво́нпити дієслово доконаного виду втратити самообладання; розгубитися діал.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЗВОНЧИК →← ЗВОНЕЦЬКИЙ

Смотреть что такое ЗВОНПИТИ в других словарях:

ЗВОНПИТИ

звонпити (звонтпити)зневіритися, втратити надію, засумніватися, завагатися, перелякатися, занепасти духом

T: 116