-а, -е. Стос. до звичаю. •• Звичаєве право — сукупність звичаїв, які стали нормами права внаслідок санкціонування їх державою.
в спол.звичаєве право — юр. common law, customary law
[zwyczajewyj]прикм.zwyczajowy
-а, -е.Стос. до звичаю.Звичаєве право — сукупність звичаїв, які стали нормами права внаслідок санкціонування їх державою.
ад'єктив
Звичає́вий, -ва, -ве
traditional