Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВА́ЖИТИСЯ (визначати свою вагу), ЗВА́ЖУВАТИСЯ. — Док.: зва́житися. Важився, як приїхав, зважусь, як буду виїздити (М. Коцюбинський).НАВА́ЖИТИСЯ з інфін... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: зважившисьнасмiлитися, наважитися, знайти в собi вiдвагу на якiсь вчинкирешитьсяДеепричастная фо... смотреть
зва́житися[зважиетиес'а]-жус'а, -жиес':а, -жиец':а, -жац':а; нак. -аз'с'а, -ажтеис'а
[zważytysja]дієсл.odważyć się
Зва́житися, -жуся, -жишся, -жаться на що; зва́жся, зва́жтеся
I див. зважуватися I.II див. зважуватися II.
{зва́жиетиеса} -жуса, -жиес:а, -жиец:а, -жац:а; нак. -а́зса, -а́жтеиса.
【完】 见 зважуватися
див. зважуватися
сов. от зважуватися II