Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
I. ЗВІРЯ́ТИ що (не криючись, правдиво розповідати кому-небудь щось потаємне), ПОВІРЯ́ТИ, ДОВІРЯ́ТИ, ДОВІРЯ́ТИСЯ, ЗВІРЯ́ТИСЯ в чому, ДІЛИ́ТИСЯ чим, ВИПО... смотреть
I -яю, -яєш і рідко звірювати, -юю, -юєш, недок., звірити, -рю, -риш, док., перех.1) кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, повіряти кому-небуд... смотреть
I -яю, -яєш і рідко звірювати, -юю, -юєш, недок. , звірити, -рю, -риш, док. , перех. 1》 кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, повіряти кому-не... смотреть
I док. звірити(перевіряти) to check (against), to verify; (взаємно порівнювати тж.) to compare (with), to collate (with)звіряти годинник — to check one... смотреть
Зіставляти, зіставити, позіставляти, порівнювати, порівняти, попорівнювати, узгіднювати, узгіднити, поузгіднювати
несов. - звіряти, сов. - звірити 1) сверять, сверить; сличать, сличить (почерк, документ и т.п.) 2) (сообщать) поверять, поверить
【未】1) 校对, 核对; 对照; 对比2) (因信任而) 告知, 告诉
Sammenligne, sammenlikne
Jämföra, komparera
Sammenligne
Звяраць
შედარება, შეჯერება; განდობა
звяраць
звяраць
говорити, 8