Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ ... смотреть
затика́ти / заткну́ти ву́ха (ва́тою). Не реагувати, не звертати уваги на кого-, що-небудь. Чіпка не чув нічого такого, а Мотря, хоч і чула, та затикала вуха (Панас Мирний); Може, і не треба тривожити наш спокій, може краще жити, заткнувши вуха ватою, одягнувши рожеві окуляри? (З газети). затика́ти / заткну́ти за по́яс кого. Перевершувати кого-небудь у чомусь. — Кулеметник був,— батька за пояс затикав (М. Рудь); — Ти молодець! — обняв Тарас товариша.— Професор .. Заткни усіх за пояс, щоб знали наших (Василь Шевчук); Вже тепер, хоч який молодий, він (Ґава) чув у собі доволі сили, щоб заткнути за пояс свого наставника (І. Франко). затика́ти (затуля́ти) / заткну́ти (затули́ти) дірки́ (ді́рку). 1. чим. Наспіх, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два .., може, Ви ними заткнете дірку замість другої частини “Повії” (Панас Мирний); Важко було заткнути всі дірки в бюджеті мізерною зарплатою оркестранта (Л. Дмитерко). 2. ким. Використовувати кого-небудь з корисливою метою там, де виявляється на те потреба. — Подивися хоч раз навколо себе і побачиш, чого ти вартий. Адже тобою завжди дірки затикають, а ти — задоволений, радий! (М. Ю. Тарновський); — Не ставай за пасічника в Грицая! Чуєш? Він кепкуватиме з тебе .. Затуляє мною дірку на один місяць, а на ціле літо не просить до себе за пасічника (І. Нечуй-Левицький). затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т. ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т. ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т. ін.). 1. Замовкати, мовчати. Не зітхай, моя дівчино, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй безнадійно, Від життя не утікай (П. Грабовський); (Демко:) Приказую тобі: затули рота! (М. Кропивницький); — Ану закрий пельку! — густим басом просив із темряви Микифор (Григорій Тютюнник); (Аврелія:) І ти б хотів, щоб я вуста замкнула, а тільки серцем Богові молилась? (Леся Українка). заці́пити пи́сок. Нічого іншого (Мотрі) не лишилося, як “заціпити писок” і, шморгаючи носом, тихо хлипати собі в кулак (У. Самчук). 2. кому і без додатка. Примушувати кого-небудь замовкати, не давати змоги висловлювати свою думку. Не можна затулити уста народові (М. Рильський); Хто міг замкнути уста Шевченкові навіть під рекрутським ранцем і капральським буком? (І. Ф... смотреть
Заткнуть — заткнути — плотно закрыть отверстие чем-л. (1)1270: Они же не хотяще отъ него таковыхъ рѣчей слышати, и отрѣзаша языкъ, и заткоша уста его у... смотреть
недок. затикати, док. заткнути1) (закривати отвір) to stop up, to plug (with), to choke up, to obstructзаткнути вуха — to stop up (to close) one's ears... смотреть
див. затикати I.
Затка́ти і заткну́ти, -ткну́, -ткне́ш
【完】 见 затікати
Заторкнуць
див. затикати I.
техн. закупоривать
-ну, -неш zatknąć
сов. от затикати
заторкнуць
заторкнуць
перевершити
примусити мовчати
замовкнути, примусити мовчати