Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ТВЕРДИ́Й (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), ЦУПКИ́Й, КРУТИ́Й розм., ШТИ́ВНИЙ діал.; ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ (ЗАТВЕ́РДЛИЙ), ЗАТУЖА́ВІЛИЙ ... смотреть
затвердлий, -а, -е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до затвердіти, затверднути. 2) у знач. прикм.Твердий. || Зашкарублий.
затвердлий, -а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до затвердіти, затверднути.2》 у знач. прикм. Твердий.|| Зашкарублий.
ад'єктивзатвердевший
техн.; физ. затвердевший, затверделый, отвердевший, отверделый
див. твердий
Hardened, firm; set; indurate
затвердевший, затверделый; уплотнённый
stwardniały; zatwardziały
გამყარებული