Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОС... смотреть
недок. засмічувати, док. засмітити1) (забруднювати) to litter2) (закупорювати) to clog, to obstruct, to block (up), to stop (up), to choke
[zasmityty]дієсл.zaśmiecić
див. засмічувати.
Запарушыцьпазапарушвацьпазасмечваць
【完】 见 засмічувати
запарушыцьпазапарушвацьпазасмечваць
запарушыць пазапарушваць пазасмечваць
див. засмічувати.
сов. от засмічувати
техн. засорять