ЗАРУЧЕНИЙ

зару́чений дієприкметник

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЗАРУЧЕННЯ →← ЗАРУЧАТИСЯ

Смотреть что такое ЗАРУЧЕНИЙ в других словарях:

ЗАРУЧЕНИЙ

-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заручити. || у знач. ім. заручений, -ного, ч.; заручена, -ної, ж. Той (та), що заручився (заручилася), кого заручили... смотреть

ЗАРУЧЕНИЙ

-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до заручити.|| у знач. ім. заручений, -ного, ч. ; заручена, -ної, ж. Той (та), що заручився (заручилася), кого заручи... смотреть

ЗАРУЧЕНИЙ

[zaruczenyj]прикм.zaręczony

ЗАРУЧЕНИЙ

ад'єктиввід слова: заручитипомолвленный

ЗАРУЧЕНИЙ

ім. Особа, над якою здійснюють або здійснено обряд заручин; обручник

ЗАРУЧЕНИЙ

【形】 订婚的; 许嫁的

ЗАРУЧЕНИЙ

Зару́чений, -на, -не

ЗАРУЧЕНИЙ

Betrothed, engaged

ЗАРУЧЕНИЙ

просватанный; помолвленный; обручённый

ЗАРУЧЕНИЙ

affianceed, betrothed

T: 126