Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ... смотреть
Гірко зароби, а солодко з'їси.Чесна праця не приносить пониження.Загорюй снажно, а з'їси смачно.Тяжка мозольна праця дасть солодкий пожиток.Заробив на ... смотреть
недок. заробляти, док. заробитиto earnзаробити на прожиток — to make (to earn, to get) a living; to earn one's bread
зароби́ти[заробитие]-роубл'у, -обиеш; нак. -би, -роуб'іт'
зароби́ти на горі́хи. Провинившись у чомусь, бути покараним. — Рубін, здається, заробив на горіхи, спокутує (І. Сенченко); Як будеш погано поводитись, то заробиш у мене на горіхи! (З усн. мови).... смотреть
[zarobyty]дієсл.zarobić
див. заробляти.
【完】 见 заробляти
Запрацавбцьзарабляць
Зароби́ти, -роблю́, -ро́биш, -ро́блять
зароби́ти:◊ зароби́ти як Забло́цький на ми́лі → "мило"
{зароби́тие} -роублу́, -о́биеш; нак. -би́, -роубі́т.
захвати́ть в плен, обраща́ть в ра́бство
-блю, -биш zarobić, zapracować
запрацавбцьзарабляць
див. заробляти.
запрацавбць зарабляць
сов. от заробляти
стать рабо́м