Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПЕРЕЙНЯ́ТИ що від кого і без додатка (навчитися чого-небудь від когось, спостерігаючи за ним), ПЕРЕБРА́ТИ рідше, НАБРА́ТИСЯ розм.; ЗАПОЗИ́ЧИТИ, ПОЗИ́ЧИ... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: запозичившипереймаючи що-небудь, засвоювати, робити своїм надбаннямпозаимствоватьДеепричастная ф... смотреть
[zapozyczyty]дієсл.zapożyczyć
недок. запозичати, запозичувати, док. запозичитиto borrow
див. запозичати.
Запози́чити, -зи́чу, -чиш, -чать; запози́ч, -зи́чте
【完】 见 запозичати
Запазычыцьпазычыць
-чу, -чиш zapożyczyć запозичені слова wyrazy zapożyczone
див. запозичати.
запазычыцьпазычыць
запазычыць пазычыць
матем. заимствовать
сов. от запозичати