Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запозичити. || запозичено, безос. присудк. сл.
запози́чений[запозичеинией]м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
[zapozyczenyj]прикм.zapożyczony
ад'єктиввід слова: запозичитизаимствованный
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до запозичити.|| запозичено, безос. присудк. сл.
{запози́чеинией} м. (на) -ному/ -нім, мн. -ні.
заимствованный; позаимствованный; перенятый
Запози́чений, -на, -не
Borrowed