Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПА́МОРОЧИТИСЯ (про мозок, розум тощо — втрачати здатність ясно мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИСЯ, ДУРІ́ТИ, ЧМАНІ́ТИ розм.; ПЛУ́ТАТИСЯ, МІША́ТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИ... смотреть
-уюся, -уєшся, недок., запаморочитися, -чуся, -чишся, док. Втрачати здатність ясно сприймати дійсність, розуміти, мислити; чманіти. || безос.
затуманиваться, затуманиться (о сознании) він запаморочився, у нього запаморочилася голова — у него помутилось в голове, у него закружилась голова; (от похвал) у него вскружилась голова запаморочилося в голові — безл. затуманилось в голове, помутилось в голове... смотреть
-уюся, -уєшся, недок. , запаморочитися, -чуся, -чишся, док. Втрачати здатність ясно сприймати дійсність, розуміти, мислити; чманіти.|| безос.
чманіти; (в голові) сов. затуманюватися, док. ЗАПАМОРОЧИТИСЯ, фам. замакітритися.