Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ДО́КІ́Р (висловлене комусь або передане в інший спосіб звинувачення, невдоволення тощо), ЗА́КИД, ДОРІКА́ННЯ, ПОПРІКА́ННЯ перев. мн., розм., ПРИПА́РКА і... смотреть
За́кид. Докір.● Без закиду - без докорів, якісно. Мірні ціни. Виконане без закиду (Б., 1909, рекл.) // порівн. пол. zarzucić - 1) закинути, кинути (якір, вудку тощо), 2) закидати, наповнити (рів, ринок товарами тощо), 3) накинути, перекинути, кинути (на плечі), 4) перен. закинути, перестати, припинити робити щось, 5) перен. кинути докір, звинуватити когось у чомусь; zarzuczenie - 1) імен, від zarzucić, 2) мн. докори, звинувачення; укр. закинути - перен. дорікнути.... смотреть
за́кид[закиед]-ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў
-у, ч. Вказівка на недолік, звинувачення в чому-небудь; осуд. || Докір.
[zakyd]ч.zarzut
-у, ч. Вказівка на недолік, звинувачення в чому-небудь; осуд.|| Докір.
заувага, репліка, докір; мн. ЗАКИДИ, дорікання, звинувачення, д. зачіпки.
【阳】 责备, 指责, 责难, 非难
За́кид, -ду; -киди, -дів
{за́киед} -ду, м. (на) -ді, мн. -дие, -діў.
Reproach, blame; hint
-у m zarzut
техн. заброс
упрёк, укор
საყვედური
закид, -у
заброс оборотов винта
імен. чол. родуупрек