Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
I. УПА́СТИ (ВПА́СТИ) (втративши рівновагу, опору), ПА́СТИ, ПОВАЛИ́ТИСЯ, ЗВАЛИ́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ, ПОКОТИ́ТИСЯ, БЕРКИ́ЦНУТИ (БЕРКИ́ЦЬНУТИ) розм., БЕРКИ... смотреть
аж голова́ загула́, зі сл. уда́ритися. Дуже сильно. Молодиці закрутились серед хати та вдарились лобами так, що аж голови загули (І. Нечуй-Левицький). був та загу́в (попли́в). Зник, не стало когось, чогось. — О, між ними (запорожцями) єсть добрі лицарі! — каже Сомко.— Скажи лучче, синку, були та загули. Перевелись тепер лицарі в Січі (П. Куліш); Та й хвацька ж то колись була Козацька мати (Січ)!.. Еге! була та поплила (П. Гулак-Артемовський); — Та в тебе і кишені чортма.— Еге! була та попливла… у штанях зосталась (З. Мороз); // Перестав жити, існувати. “Да, молодиця, був такий Гармаш. Був та загув. Поминай, як звали. Помер тиждень тому” (А. Головко); // Не змогти здійснитися (про задум, мрію і т. ін.). Була (в Заруби) мрія погуляти глибокими снігами, з рушничкою за плечима. Була та загула (В. Кучер); // Минув, пройшов. Одумався гуляка, вийшов з хати. Туди-сюди — було та загуло… Купець заметушивсь… “Рятуйте!” — став кричати (Л. Глібов); — Що там старе згадувать! Було та спливло… (І. Рябокляч). (і) слід захоло́нув (захоло́в, засти́г, загу́в, прохоло́нув, прохоло́в, проча́х і т. ін.) за ким, рідко по кому, кого, чий і без додатка. Хто-небудь утік, безслідно зник. Настю поминай, як звали. На другий рік по Коліївщині татари як погнали її в ясир, так і слід захолов (С. Добровольський); Зачали (брати) оглядатися за старою, но (але) надармо. І слід застиг по ній (І. Франко); А Андрійко йому своє: —І так сидіть нудно! Та знов югне з хати — і слід загув! (Марко Вовчок); За Муравйовим уже й слід прохолонув.— Утік, шкура! — загукали солдати.— Драпонув, як чорт від ладану! (О. Левада); Оглянулась на двері, що так і стояли відчинені, гукнути Павла, щоб допоміг, але його вже в сінях не було. І слід його вже прохолов (А. Головко); Проклекотів, віддаляючись, тупіт, десь завищав, зайшовся злим гавкотінням собака — за Федьком тільки слід прохолов (А. Дімаров); Поки ви дістанетеся туди, їхній і слід уже прочахне. Тут (і) слух запа́в (загу́в) про кого, за кого. Не стало ніяких відомостей про когось. Змандрував (Жук) кудись. На заробітки пішов — чи що; тілько як пішов — то й слух за його запав… (Панас Мирний). і слу́хи загули́ за ким. Минули жнива — за Довбанюком і слухи загули (І. Франко).... смотреть
приставка - ЗА; корень - ГУСТ; окончание - И; Основа слова: ЗАГУСТВычисленный способ образования слова: Приставочный или префиксальный¬ - ЗА; ∩ - ГУСТ;... смотреть
загусти́[загусти]-уду, -удеш, -удеимо, -удеите; мин. -уў, -ула; нак. -уди, -уд'іт'
див. загудіти.
{загусти́} -уду́, -уде́ш, -удеимо́, -удеите́; мин. -у́ў, -ула́; нак. -уди́, -уді́т.
Загусти́, -гуду́, -гуде́ш, -гуду́ть; загуди́, -ді́м, -ді́ть
див. загудіти
див. падати
див. загудіти.