Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
АМБІ́ЦІЯ, ї, ж.Надмірне честолюбство, зарозумілість, самолюбство.Мені здається, що сама амбіція не доведе чоловіка до того, щоб силкувався знати все лі... смотреть
САМОЛЮ́БСТВО (підвищене почуття власної гідності, пов'язане з честолюбством), САМОЛЮ́БНІСТЬ рідше; АМБІ́ЦІЯ, АМБІ́ТНІСТЬ рідше (ужив. несхвально). Часо... смотреть
уда́ритися (полі́зти) в амбі́цію. Підкреслено виявляти образу, незадоволення внаслідок враженого самолюбства. — Що?! — Кажу — поженимось… Я ж не малолітній,— вдарився Остап в амбіцію (М. Ю. Тарновський); Тут Карпо поліз в амбіцію, вийшов на місце голови (зборів) й давай лаятись (Ю. Яновський).... смотреть
Ambition; arroganceвдатися в амбіцію розм. — to ride the high horse; to take offence
[ambicja]ж.ambicja
-ї, ж. Самолюбство; гордість; честолюбство.
рос. амбиция (латин. ambitio честолюбність, пиха, від ambio — обходжу, домагаюсь) — гонор, чванливість, надмірна самооцінка своїх можливостей.
імен. жін. родуамбиция
амбі́ція (лат. ambitio – честолюбність, пиха, від ambio – обходжу, домагаюсь) гонор, чванливість.
амбіція; ж. (лат., честолюбність, пиха, від обходжу, домагаюсь) гонор, чванливість.
амбітність, самолюбство, гоноровитість, честолюбство, гонор.
-ї, ж. Самолюбство; гордість; честолюбство.
Амбі́ція, -ції, -цією; -ції, -цій
амбі́ція:◊ вдаритися в амбіцію образитися (ст)
Амбітність, гонор
Ambition
Ambisjon
Ambition
ambition
амбиция
ამბიცია