Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
імен. жін. роду, жив.заикаімен. чол. роду, жив.заика
-и, ч. і ж. Людина, яка заїкається.
[zajika]ч. і ж.jąkała
Заї́ка, -ки, -ці (прізв.)∗∗∗Заї́ка, -ки, -ці; заї́ки, заї́к
див. заїкуватий
【阳】 结巴, 口吃的人
-и, ч. і ж. Людина, яка заїкається.
Stammerer, stutterer
Гикавий, момот
Stammare
Kleis
Заї́ка прізвище
-и m jąkała
ენაბლუ
заика