ЖУВАТИ

жува́ти дієслово недоконаного виду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЖУВАТИСЯ →← ЖУВАННЯ

Смотреть что такое ЖУВАТИ в других словарях:

ЖУВАТИ

ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ ... смотреть

ЖУВАТИ

жува́ти (пережо́вувати) жу́йку, зневажл. 1. Нудно і настирливо повторювати те саме. Я не випадково зупинився на громадській діяльності молодого композитора, бо й досі міщанин жує жуйку про його якусь “богемність” (З газети); — Дуже багато у нас слів, та мало діла, .. досить пережовувати жуйку, треба серйозно братися за роботу (З газети). 2. Невиразно, нерозбірливо говорити; вести пусту, нецікаву розмову. — Та помовч уже, Трохиме,— не втерпіла бабуся.— Таких мимрачів гидко й слухати: не говорить, а жуйку жує (М. Стельмах). (як (мов, ні́би і т. ін.)) кло́ччя жува́ти. 1. зі сл. говори́ти. Невиразно, нерозбірливо. Говорить мов клоччя жує (Укр.. присл..); — Що він говорить мов клоччя жує? — тіпнуло Мартохою (Є. Гуцало). 2. Нудно і настирливо повторювати те саме. — Ти знов-таки своєї? От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Леся Українка).... смотреть

ЖУВАТИ

жую, жуєш, недок., перех. 1) Роздрібнювати, розминати їжу в роті. || Стискати що-небудь у зубах, натискати на щось зубами. 2) розм., ірон. Те саме, що... смотреть

ЖУВАТИ

жую, жуєш, недок. , перех. 1》 Роздрібнювати, розминати їжу в роті.|| Стискати що-небудь у зубах, натискати на щось зубами.2》 розм. , ірон. Те саме,... смотреть

ЖУВАТИ

【未】1) 咀嚼, 嚼2) 反刍, 倒嚼◇ Жувати жуйку 1) 反刍 2) 转 讽 反复唠叨, 絮聒不休

ЖУВАТИ

To chew, to masticate; (про жуйних) to ruminateжувати жуйку — to chew the cud; to ruminateжувати тютюн — to chew (a quid of) tobacco

ЖУВАТИ

жува́ти[жуватие]жуйу, жуйеш, жуйеимо, жуйеите; нак. жуй, жуйтеи

ЖУВАТИ

[żuwaty]дієсл.żuć

ЖУВАТИ

(їжу) розжовувати, їсти, (із звуком) жвакати; (тему) Ф. аналізувати; (нудно повторювати) товкмачити, товкти, довбти, жувати жуйку.

ЖУВАТИ

Жува́ти, жую́, жує́ш; жуй, жу́йте; жува́в, -ва́ла

ЖУВАТИ

(роздрібнювати їжу в роті) переминати, пережовувати, розм. жмакати.

ЖУВАТИ

{жува́тие} жуйу́, жуйе́ш, жуйеимо́, жуйеите́; нак. жуй, жу́йтеи.

ЖУВАТИ

див. їсти

ЖУВАТИ

жевать жувати жуйку — жевать жвачку

ЖУВАТИ

Жаваць

ЖУВАТИ

жую, жуєш żuć

ЖУВАТИ

жаваць

ЖУВАТИ

жаваць

ЖУВАТИ

ღეჭვა

ЖУВАТИ СЛОВА

говорити, 2

T: 276