ЖМИКРУТ

жми́крут іменник чоловічого роду, істота розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЖМИР →← ЖМЕРИНСЬКИЙ

Смотреть что такое ЖМИКРУТ в других словарях:

ЖМИКРУТ

СКНА́РА (надміру скупа, жадібна людина), СКУПИ́Й, СКУПА́Р рідше, СКУПІ́Й рідше, СКУПЕРДЯ́ГА підсил. розм., СКУПЕРДЯ́Й підсил. розм., СКУПЕРДЯ́ підсил. ... смотреть

ЖМИКРУТ

-а, ч., розм. Жорстока й скупа людина, що свій прибуток дістає шляхом експлуатації, визискування інших.

ЖМИКРУТ

імен. чол. родужмот

ЖМИКРУТ

(у побуті) скнара, скупердяй, скупердяга, скупар; (у громаді) живоїд, живолуп, кровопивець, жила, визискувач, ЕКСПЛУАТАТОР.

ЖМИКРУТ

-а, ч. , розм. Жорстока й скупа людина, що свій прибуток дістає шляхом експлуатації, визискування інших.

ЖМИКРУТ

див. кулак

ЖМИКРУТ

див. скупий

ЖМИКРУТ

Жми́крут, -та; жмикру́ти, -тів

ЖМИКРУТ

жмикрут, -а

T: 217