Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЕКСКЛЮЗИ́ВНИЙ, а, е.1. Неповторний, оригінальний, унікальний.Споруду було знову піднято разом з вежею та лоджіями на всіх трьох поверхах: фінська метал... смотреть
-а, -е. 1) Єдиний в своєму роді. 2) Що належить лише одній людині, колективу. 3) Виключний, який розповсюджується на обмежене коло предметів, осіб. ••... смотреть
-а, -е.1》 Єдиний в своєму роді.2》 Що належить лише одній людині, колективу.3》 Виключний, який розповсюджується на обмежене коло предметів, осіб.Екск... смотреть
Ексклюзи́вний:— замкнутий, відокремлений, відособлений, обраний [29]— що виникає один з одного [36]— винятковий, виключний [35]
ексклюзи́вний[еикскл'узиўнией]м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
[ekskl'uzywnyj]прикм.1) ekskluzywny2) wyłączny
(від фр. exclusive з лат. excluder - виключати, виключно) особливий, винятковий, розповсюджений на обмежене коло суб'єктів та об'єктів (напр., ексклюзивне інтерв'ю)... смотреть
Exclusiveексклюзивне інтерв'ю — exclusive interview
ад'єктивэксклюзивный
(від лат. excludere виключати) винятковий для когось, чогось.
{еиксклузи́ўнией} м. (на) -ному/ -нім, мн. -ні.
Винятковий, надзвичайний
Eksklusiv
Eksklusiv
Exklusiv
Выключны
эксклюзивный
ექსკლუზიური
exclusive
выключны
выключны
upmarket label; exclusive item; high-end product; exclusive product.
exclusive possessor
exclusive contract