ДУКАТИК

дука́тик іменник чоловічого роду іст.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ДУКАЧ →← ДУКАТ

Смотреть что такое ДУКАТИК в других словарях:

ДУКАТИК

-а, ч., іст., заст. Зменш.-пестл. до дукат.

ДУКАТИК

[dukatyk]ч.dukacik

ДУКАТИК

імен. чол. роду

ДУКАТИК

-а, ч. , іст. , заст. Зменш.-пестл. до дукат.

ДУКАТИК

дукатик, -а

T: 138