ДРУЖИННИЦЯ

дружи́нниця іменник жіночого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ДРУЖИНОНЬКА →← ДРУЖИННИК

Смотреть что такое ДРУЖИННИЦЯ в других словарях:

ДРУЖИННИЦЯ

імен. жін. роду, жив.

ДРУЖИННИЦЯ

-і. Жін. до дружинник.

ДРУЖИННИЦЯ

-і.Жін. до дружинник.

Рекомендуем посмотреть:

CROSSSELLING

RENUNCIATION PERIOD

WHAT'S THE DAMAGE

АЛЛЕГОРИКА

БОЛГОВ

ДЕНАЦИОНАЛИЗАЦИЯ

НОС ВИНА

ПАРАВАН

ТЯЖЕЛОВЕСНЫЙ

قَدُسَ

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я